Положення про внутрішкільну якість освіти

затверджено наказом директора від 31.08.2021 №14 ,

підстава: рішення Педагогічної ради закладу освіти від 31.08.2021, Протокол № 1

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Верб’язькій гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської  області.

1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю функціонування Верб’язької гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської  області. Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Верб’язькій гімназії розроблено на підставі статті 41 ч. 2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• Визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти.
• Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.
• Щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників школи та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному сайтіВерб’язької гімназії.
• Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
• Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
• Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.
• Забезпечення публічності інформації про освітні програми.
• Забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти.

1.3. Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

            Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

- контроль освітньої діяльності у школі.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.

2. Принципи та процедури забезпечення якості освітньої діяльності.

2.1. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

- урахуванні вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти;

- компетентнісному підході до формування мети, змісту та результатів навчання;

- практичній спрямованості освітнього процесу;

- сприянні системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в закладі;

- активній участі усіх працівників у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

2.2. Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

3. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

3.1. Освітня програма розробляється адміністрацією школи з метою надання якісних освітніх послуг, потреб учасників освітнього процесу та можливостей школи, погоджується педагогічною радою та затверджується директором закладу загальної середньої освіти.

3.2. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах школи.

3.3. На підставі Типових освітніх програм школа розробляє навчальний план. Освітню програму школи та робочі навчальні плани на поточний навчальний рік.

            Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

4. Оцінювання здобувачів освіти.

4.1. Школа регулярно контролює й оцінює показники, що пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяють оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

            Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової  світнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності, що окреслені у чинних Державних стандартах початкової, базової та повної середньої освіти.

4.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

            При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати,  класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

            Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

            Знання є складовою умінь учнів діяти.

            Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.       Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

            Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

            Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

            Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

            У період впровадження Концепції Нової української школи набуває значення й актуальності використання формувального оцінювання.

            Формувальне оцінювання має на меті:

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

            Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

4.3. З метою неперервного відстеження результатів освітнього процесу, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:

- Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти Верб’язької гімназії (Додаток 1);

- Положення про Державну підсумкову атестацію;

- затверджених МОН України критеріїв оцінювання здобувачів освіти у школах І-ІІІ ступенів;

- методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

- інших інструктивно-методичних та розпорядчих документів у сфері повної загальної середньої освіти

4.4. Система оцінювання включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.

4.5. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

            Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників.

5.1. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей вчителів.

5.2 Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 та рішення педагогічної ради школи.

5.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, « круглі столи» - за вибором педагогічних працівників.

5.4. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників у школі передбачено:

- залучення всіх педпрацівників школи до участі в шкільних педагогічних об’єднаннях (педраді, методичних об’єднаннях, динамічних та творчих групах вчителів);

- сприяння педпрацівникам школи в їх участі в роботі педагогічних об’єднань району, міста області, то що;

- своєчасне проведення атестації педагогічних працівників;

- організація наставництва, педагогічної інтернатури (за потреби)

6. Моніторинг якості освітньої діяльності педагогічних працівників

6.1. Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників здійснюється в процесі атестації та  забезпечує об’єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності.

6.2. Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та індивідуальної участі в освітньому процесі.

6.3. Оцінювання освітньої діяльності педпрацівників включає кваліфікаційні показники їх навчальної, виховної, організаційної та науково-методичної діяльності.

            Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників уВерб’язької гімназії  є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності їх учнів.

6.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

7.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям  адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

7.2. Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

7.3. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

8. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

8.1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та створення комфортних умов для здобувачів загальної середньої освіти в Верб’язької гімназії повинно відповідати основним санітарно-технічним вимогам.

8.2. Усі приміщення повинні використовуватися упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуватися в належному стані.

8.3.Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам. Кількість навчальних приміщень повинна забезпечувати навчання учнів в одну зміну.

8.4. Матеріально – технічна база повинна відповідати вимогам щодо реалізації освітнього процесу.

8.5. Завданням для закладу освіти є створення умов для доступу до Інтернету.

8.6. Освітній процес вимагає забезпечення навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях.

8.7. Органи учнівського самоврядування, шкільні педагогічні об’єднання мають право виходитиь із пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та брати участь у громадській діяльності закладу.

9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

9.1. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

-шкільний сайт;

-електрона система звітності;

-електронна база даних учнів школи;

-електронна база даних педагогічних працівників.

9.2. Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.

10. Забезпечення публічності інформації про діяльність школи.

10.1. Публічність інформації про діяльність зВерб’язької гімназіїзабезпечується відповідно до вимог Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту».

 10.2. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

-Статут закладу освіти;

-структура та органи управління закладу освіти;

-кадровий склад закладу освіти;

-освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

-територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

-мова освітнього процесу;

-наявність вакантних посад;

-матеріально – технічне забезпечення закладу освіти;

-результати моніторингу якості освіти;

-річний звіт про діяльність закладу;

- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

11. Моніторинг якості освіти.

11.1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти, встановлення  відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

            Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

11.2. Завдання моніторингу.

• Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
• Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
• Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
• Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
• Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

11.3. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів: здобувач освіти, учитель, класний керівник, батьки і громадськість та ін. Суб’єктами моніторингу виступають: адміністрація закладу, органи управління освітою (різних рівнів).

11.4. Основними формами та показниками моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять тощо;

- аналіз рівня успішності, кількості призерів та переможців всіх етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, творчих та інтелектуальних конкурсів, аналіз результативності працевлаштування випускників школи;

11.5. Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення  рівних  умов  для  всіх  учасників  освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

11.6. Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

11.7. Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

11.8. Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого-соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

            Внутрішня система забезпечення школою якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

12. Забезпечення академічної доброчесності.

12.1. Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Особи, які навчаються у школі, зі свого боку зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.

12.2. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення академічної доброчесності відповідно до шкільного «Положення про академічну доброчесність».

13. Прикінцеві положення.

            Положення погоджується педагогічною радою закладу і вводиться в дію наказом директора школи.

затверджено наказом директора від 31.08.2021 № ,

підстава: рішення Педагогічної ради закладу освіти від 31.08.2021, Протокол №1

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу у

 Верб’язькій гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської  області.

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Верб’язької гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської  області ( далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу освіти.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 2. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
• Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
• Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
• Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
• Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
• Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
• Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
• Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
• Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання  норм про авторські права;
• надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.здобувачами освіти шляхом:

• самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

3. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

3.3.Адміністрація школи:

3.3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.

5. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади (за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

• Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
• Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.
• Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
• Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

6. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.

Освітня програма в обсязі 31 (тридцять однієї ) сторінки пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою.

31 серпня  2021 р.

Директор  гімназії                                                                     Ганна КОВАЧ