Освітня програма
|
Освітня програма Верб’язької гімназії на 2021/2022 навчальний рік
Структура освітньої програми
Загальні положення освітньої програми. 2 Призначення школи та засіб його реалізації 5 Опис «моделі» випускника школи. 6 Цілі та задачі освітнього процесу школи. 7 Навчальні плани та їх обґрунтування. 7 Особливості організації освітнього процесу та застосовування. 8 в ньому педагогічних технологій. 8 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. 8 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми. 10 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 12 Структура навчального року. 14
Загальні положення освітньої програми
Освітня програма Верб’язької гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області розроблена згідно з Конституцією України, на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:
а також
і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.
Освітня програма початкової та базової загальної середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової та базової загальної середньої освіти (далі - Державний стандарт). Освітня програма гімназії визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів. очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. Спрямованість освітньої програми направлена на
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти у закладі. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової й базової середньої освіти за інших умов. У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти: I ступінь - початкова освіта; II ступінь - базова освіта. Гранична наповнюваність класів (1-4 – 24 учні; 5-9 – 30 учнів) та тривалість уроків встановлюються відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту». Реалізація процесу навчання в школі здійснюється в ході 5-денного робочого тижня на уроках тривалістю в 1-х класах - 35 хвилин, в 2-4 класах - 40 хвилин, в 5-9 класах – 45 хвилин. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 21 лютого 2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Мовою навчання є українська. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складово Розділ 1 Призначення школи та засіб його реалізації
Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо); • оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності; • надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:
Розділ 2Опис «моделі» випускника школи
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості: • випускник школи добре проінформована особистість; • прагне до самоосвіти та вдосконалення; • готовий до активної участі у суспільно-культурному житті громади, держави; • є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки; • свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля; • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя. Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах. Випускник гімназії - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3Цілі та задачі освітнього процесу
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту. 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів. 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм. 4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності. 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів; 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки. 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів. 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.
Розділ 4Навчальні плани та їх обґрунтування
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани закладу загальної середньої освіти І ступеня(початкова освіта) передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети та інтегровані курси Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень та обґрунтування обраних освітніх програм для початкової ланки закладу окреслено у додатку №1. Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня(базова середня освіта) розроблені на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (додатку № 2). Розділ 5Особливості організації освітнього процесу та застосовуванняв ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; використання технологій дистанційного навчання. Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Серед засобів, що можуть використовуватися, мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн тести, програмні засоби навчання та інше. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Розділ 6Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень досягнень учнів буде вивчатись шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проєктів; аналізу результатів участі учнів у ДПА . Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, що має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Ключові компетентності
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; окремі предмети, надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти, предмети за вибором; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному та підсумковому оцінюванню. Об’єктивність результатів навчання учнів 1-2 класів – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. У 5-9 класах основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація і здійснюється за 12-ти бальною шкалою. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів середньої школи окрім уроку здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Розділ 7Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм школи на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника.
Перелік навчальних програм для 1-4-х класів (НУШ)
Перелік навчальних програм для 5-9-х класів
Перелік варіативних модулів змістового наповнення предмета «Фізична культура» на 2021/2022н.р.
Змістове наповнення предмету «Трудове навчання, технології» сформоване, враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти через вивчення таких проектів:
Перелік проектів змістового наповнення предмета «Трудове навчання, технології» на 2020/2021 н.р.
В 2021-2022 навчальному році окремі предмети вивчатимуться таким чином:
Освітня галузь «Суспільствознавство» в 5 класі реалізується через курс «Історія україни, Вступ до історії» у 6-7 класах – інтегрований курс « Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецька» 1-3 класах через інтегрований курс «Мистецтво», а у 4 класі через окремі предмети « Музичне мистецтво» та « Образотворче мистецтво».
Розділ 8Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості відображена у «Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти у гімназії» (Додаток 3) та складається з наступних компонентів:
Розділ 9.Структура навчального року
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою. 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року та закінчується не пізніше 1 липня 2022 року. Орієнтовна структура навчального року: І семестр – з 01.09.2020 по 24.12.2021; ІІ семестр – з 10.01.2021 по 31.05.2022. Впродовж навчального року проводяться канікули: осінні - з 25.10. 2021 по 31.10.2021. зимові - з 25.12.2021по 09.01.2022 весняні - з 28. 03.2022 по 03.04.2022 Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня 2022 року. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з територіальним відділом освіти.
Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2022 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи. Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 800 до 1435 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводиться одна велика перерви 30 хвилин: з 940 до 1010 .
Розклад дзвінків. Початкові класи
1 клас
1 урок – 8.00 – 8.35 2 урок – 8.50 – 9.25 3 урок – 10.00 – 10.35 4 урок – 10.50 – 11.25 5 урок – 11.40 – 12.15
2– 4 класи 1 урок – 8.00 – 8.40 2 урок – 8.50 – 9.30 3 урок – 10.00 – 10.40 4 урок – 10.50 – 11.30 5 урок – 11.40 – 12.20 6 урок – 12.30 – 13.10
5 – 9 класи
1 урок – 8.00 – 8.45 2 урок – 8.55 – 9.40 3 урок – 10.10 – 10.55 4 урок – 11.05 – 11.50 5 урок – 12.00 – 12.45 6 урок – 12.55 – 13.40 7 урок – 13.50 – 14.35 ДодаткиДодаток 1, складений відповідно до Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту початкової освіти (Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти») і Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. для 1-2 класів (Наказ МОН України від 08.10.2019 №1272) й для 3-4 класів (Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273)
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 1-4класів початкової школи на 2021/2022 навчальний рік
Додаток 2, складений відповідно до таблиці 1 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405) НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 5-9 класів * - години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів
Додаток 3 затверджено наказом директора від 31.08.2021 № , підстава: рішення Педагогічної ради закладу освіти від 31.08.2021, Протокол № 1 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Верб’язькій гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. 1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю функціонування Верб’язької гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти. 1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Верб’язькій гімназії розроблено на підставі статті 41 ч. 2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року і передбачає здійснення таких процедур і заходів:
1.3. Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає: - наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо); - організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти; - контроль освітньої діяльності у школі. 1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу. 2. Принципи та процедури забезпечення якості освітньої діяльності. 2.1. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах: - урахуванні вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти; - компетентнісному підході до формування мети, змісту та результатів навчання; - практичній спрямованості освітнього процесу; - сприянні системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в закладі; - активній участі усіх працівників у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти. 2.2. Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою. 3. Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм. 3.1. Освітня програма розробляється адміністрацією школи з метою надання якісних освітніх послуг, потреб учасників освітнього процесу та можливостей школи, погоджується педагогічною радою та затверджується директором закладу загальної середньої освіти. 3.2. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах школи. 3.3. На підставі Типових освітніх програм школа розробляє навчальний план. Освітню програму школи та робочі навчальні плани на поточний навчальний рік. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою. 4. Оцінювання здобувачів освіти. 4.1. Школа регулярно контролює й оцінює показники, що пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяють оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової світнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності, що окреслені у чинних Державних стандартах початкової, базової та повної середньої освіти. 4.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися: - характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; - якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; - сформованість предметних умінь і навичок; - рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; - досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези); - самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну. Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах. У період впровадження Концепції Нової української школи набуває значення й актуальності використання формувального оцінювання. Формувальне оцінювання має на меті:
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. 4.3. З метою неперервного відстеження результатів освітнього процесу, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів: - Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти Верб’язької гімназії (Додаток 1); - Положення про Державну підсумкову атестацію; - затверджених МОН України критеріїв оцінювання здобувачів освіти у школах І-ІІІ ступенів; - методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти; - інших інструктивно-методичних та розпорядчих документів у сфері повної загальної середньої освіти 4.4. Система оцінювання включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти. 4.5. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів. Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 5. Заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників. 5.1. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей вчителів. 5.2 Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 та рішення педагогічної ради школи. 5.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, « круглі столи» - за вибором педагогічних працівників. 5.4. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників у школі передбачено: - залучення всіх педпрацівників школи до участі в шкільних педагогічних об’єднаннях (педраді, методичних об’єднаннях, динамічних та творчих групах вчителів); - сприяння педпрацівникам школи в їх участі в роботі педагогічних об’єднань району, міста області, то що; - своєчасне проведення атестації педагогічних працівників; - організація наставництва, педагогічної інтернатури (за потреби) 6. Моніторинг якості освітньої діяльності педагогічних працівників 6.1. Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників здійснюється в процесі атестації та забезпечує об’єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності. 6.2. Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та індивідуальної участі в освітньому процесі. 6.3. Оцінювання освітньої діяльності педпрацівників включає кваліфікаційні показники їх навчальної, виховної, організаційної та науково-методичної діяльності. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Верб’язької гімназії є: - освітній рівень педагогічних працівників; - результати атестації; - систематичність підвищення кваліфікації; - наявність педагогічних звань, почесних нагород; - наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо; - участь в експериментальній діяльності; - результати освітньої діяльності їх учнів. 6.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти. 7.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме: - створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного; - раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей; - забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах; - визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу; - правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах; - забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу; - створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі. 7.2. Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій: - прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін; - забезпечувати відкрите керівництво; - вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання; - організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей; - працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей; - постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу. 7.3. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є: - найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу; - сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації; - посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників; - визначення відповідності займаній посаді; - стимулювання їх професійного та посадового зростання. 8. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу. 8.1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та створення комфортних умов для здобувачів загальної середньої освіти в Верб’язької гімназії повинно відповідати основним санітарно-технічним вимогам. 8.2. Усі приміщення повинні використовуватися упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуватися в належному стані. 8.3.Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам. Кількість навчальних приміщень повинна забезпечувати навчання учнів в одну зміну. 8.4. Матеріально – технічна база повинна відповідати вимогам щодо реалізації освітнього процесу. 8.5. Завданням для закладу освіти є створення умов для доступу до Інтернету. 8.6. Освітній процес вимагає забезпечення навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях. 8.7. Органи учнівського самоврядування, шкільні педагогічні об’єднання мають право виходитиь із пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та брати участь у громадській діяльності закладу. 9. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом. 9.1. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу. Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми: -шкільний сайт; -електрона система звітності; -електронна база даних учнів школи; -електронна база даних педагогічних працівників. 9.2. Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків. 10. Забезпечення публічності інформації про діяльність школи. 10.1. Публічність інформації про діяльність з Верб’язької гімназії забезпечується відповідно до вимог Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». 10.2. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме: -Статут закладу освіти; -структура та органи управління закладу освіти; -кадровий склад закладу освіти; -освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; -територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; -мова освітнього процесу; -наявність вакантних посад; -матеріально – технічне забезпечення закладу освіти; -результати моніторингу якості освіти; -річний звіт про діяльність закладу; - інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства. 11. Моніторинг якості освіти. 11.1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності). 11.2. Завдання моніторингу.
11.3. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів: здобувач освіти, учитель, класний керівник, батьки і громадськість та ін. Суб’єктами моніторингу виступають: адміністрація закладу, органи управління освітою (різних рівнів). 11.4. Основними формами та показниками моніторингу є: - самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією; - внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять тощо; - аналіз рівня успішності, кількості призерів та переможців всіх етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, творчих та інтелектуальних конкурсів, аналіз результативності працевлаштування випускників школи; 11.5. Критерії моніторингу: - об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу); - систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності); - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів; - надійність (повторний контроль іншими суб’єктами); - гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості). 11.6. Очікувані результати: - Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти. - Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень. 11.7. Підсумки моніторингу: - Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах. - Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах. - За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи. 11.8. Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти: 1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу. 2. Контингент здобувачів освіти. 3. Психолого-соціологічний моніторинг. 4. Здобувачі освіти. Результати навчання. 5. Педагогічна діяльність. 6. Управління закладом освіти. 7. Освітнє середовище. 8. Медичний моніторинг. 9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності. 10. Формування іміджу сучасного закладу освіти. Внутрішня система забезпечення школою якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою. 12. Забезпечення академічної доброчесності. 12.1. Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Особи, які навчаються у школі, зі свого боку зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання. 12.2. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення академічної доброчесності відповідно до шкільного «Положення про академічну доброчесність». 13. Прикінцеві положення. Положення погоджується педагогічною радою закладу і вводиться в дію наказом директора школи.
Додаток 4 затверджено наказом директора від 31.08.2021 № , підстава: рішення Педагогічної ради закладу освіти від 31.08.2021, Протокол №1 ПОЛОЖЕННЯ про академічну доброчесність учасників освітнього процесу у Верб’язькій гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.
1. Загальні положення 1.1. Положення про академічну доброчесність Верб’язької гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області ( далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу освіти. 1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України 2. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу. 2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:
2.3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються: 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:
2.3.2.здобувачами освіти шляхом:
2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:
3. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності 3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи. 3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи. 3.3.Адміністрація школи: 3.3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня; 3.3.2. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат. 3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування). 3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу. 3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.
4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності 4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.
5.1. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення. 5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади (за згодою). 5.2.1. Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради. 5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї. 5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. 5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник. 5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо. 5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік. 5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу. 5.4. Комісія має такі повноваження:
5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу. 5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.
6. Прикінцеві положення 6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення. 6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт. 6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.
Освітня програма в обсязі 31 (тридцять однієї ) сторінки пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою.
31 серпня 2021 р.
Директор гімназії Ганна КОВАЧ
Схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2018р.) | Затверджую В.о.директора ЗЗСО
_____________Г.М. Ковач 31.08.2018 року | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
